Найчастіша причина, чому компанії залишаються зі старою системою, — це не ціна й не функції. Це страх перенесення даних. Ця стаття описує, як ми виконуємо міграцію і що реально переноситься.
Що переноситься
- Довідники: позиції з кодами, варіантами та упаковками, партнери (клієнти й постачальники), прайс-листи, склади та локації, користувачі й ролі.
- Залишки й стани: актуальні складські залишки, відкриті замовлення, неоплачені рахунки, чинні абонементи та бронювання.
- Історія: закриті документи з початковими номерами й датами, рух складу, історія клієнта.
Порядок важливий: спершу довідники, потім стани, наприкінці історія. Кожен крок перевіряється, перш ніж іти далі.
Звідки беруться дані
З експортів старої системи (CSV, XLSX, ISDOC для документів), з резервних копій баз даних або через API, якщо стара система його має. Модуль ERP має імпорт і експорт як окрему частину, тож мала компанія може завантажити довідники самостійно.
Як перевіряється повнота
Після кожного кроку ми порівнюємо кількості й суми: кількість позицій, кількість партнерів, суму складських запасів у закупівельних цінах, суму неоплачених рахунків. Різниця має бути нульовою, інакше крок повторюється. Саме тому ми не робимо міграцію «за вихідні, а далі побачимо».
Що залишити у старій системі
Іноді варто перенести лише довідники та стани, а історію залишити у старій системі для читання. Це стосується даних, старших за законний термін зберігання, або систем, де експорт історії коштує більше, ніж її цінність. Рішення ухвалюємо разом під час аналізу.
У разі впровадження Enterprise
Для середніх і великих підприємств міграція входить до впровадження під ключ: аналіз у вас, проєкт із фіксованою ціною, налаштування, інтеграції та міграція, навчання через Edunetto, передача в експлуатацію. Графік і кроки наведено в розділі Enterprise. Демонстраційну систему з вашими даними ви побачите ще до ухвалення рішення.
Мала компанія впорається сама: зберіть систему, завантажте довідники й починайте.